Зустріч у головній науковій бібліотеці України

11 жовтня 2017 Юрій Пероганич провів зустріч у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Був присутній Володимир Попик — Генеральний директор НБУВ, його два заступники, і ще близько 40 працівників бібліотеки. На початку Володимир Попик окреслив триєдину мету зустрічі:

1. Ознайомити присутніх із механізмом роботи Вікіпедії
2. Висловити думки щодо кращого відображення здобутків НБУВ у Вікіпеідії у зв’язку зі 100-річчям, що наближається
3. Окреслити шляхи дальшої співпраці.

Для багатьох учасників багато інформації по першому питанню виявилося новою.

По другому питанню Пероганич порадив подавати якомога більше інформації під ліцензіями CC BY та CC BY-SA на сайті бібліотеки, а також у літературі, яку НБУВ випускатиме до ювілею.

По третьому питанню НБУВ визначить і повідомить контакти свого координатора.

З Лідією Поперечною, керівником прес-служби НБУВ домовлено провести вікіекспедицію по споруді бібліотеки. В основному корпусі бібліотеки на Голосіївському проспекті, 3 є, зокрема, цікавий Фонд президентів, Депозитарій документів і матеріалів ООН. Про дату повідомлять.

Див. також Фотозвіт.

Advertisements

Крига скресла: Лист керівникам ЗОШ на Сумщині

На Сумщині місцеві органи влади мотивують викладачів навчальних закладів спланувати заходи щодо наповнення українського розділу Вікіпедії. Про це йдеться у сканах документів.

На жаль, імена посадовців осіб були замальовані на їх прохання,  проте ми би хотіли висловити їм глибоку подяку за їх роботу у популяризації Вікіпедії!

Єдине побажання – слід було би внести  два уточнення – а саме посилання на довідкові матеріали мало би стояти на сторінку Вікіпедія:Довідка  – саме там систематизовані усі напрацювання як у сфері Правил Вікіпедії, так і щодо технічних тонкощів. І посилання на конкурс Вікі любить пам’ятки” слід би дати на сайт конкурсу – http://wikilovesmonuments.org.ua

Деякі вікіпедисти, щоправда розкритикували дану ініціативу, вважаючи, що “адміністративний примус”  суперечить відкритій природі Вікіпедії, а неякісні   статті, створенні під примусом, рано чи пізно будуть вилучені.

Дійсно, можливо, і не всі викладачі здобули достатню якісну освіту для того, щоб зуміти самостійно розібратися з основами редагування Вікіпедії і розпочати плідно працювати в проекті. Але  Вікіпедія має правило Вікіпедія:Не прискіпуйтесь до новачків. І якщо перший досвід редагування Вікіпедії, можливо, і не в кожного викладача буде вдалим, то з часом, натхнений розпорядженням зверху, вчитель обов’язково навчиться писати цікаві і корисні статті, а здобутий досвід не тільки збагатить сторінки української Вікіпедії, але й конвертується у живе спілкування з учнями.

 

Темпи наповнення Української вікіпедії сповільнилися

Приведені нижче графіки показують, що з середини 2013 темпи наповнення Української вікіпедії уповільнилися  — як за числом новостворюваних статтей, так і за числом редагувань.

Джерельний файл для побудови графіків: wp-uk-articles-n-edits.xlsx

Опери В.А. Моцарта прозвучать українською

18 червня 2017 року у Будинку вчених НАН України (м. Київ, вул.. Володимирська, 45-а) відбудеться 7-й концерт із циклу «Світова класика українською». Цього разу концерт буде присвячений творчості В.А. Моцарта, і переважно – оперній. Родзинкою концерту, як завжди, буде виконання усіх вокальних номерів нашою рідною – українською мовою.

Із 20 опер геніального австрійського композитора в Україні найбільш відомі три – «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта». Ці опери ще в минулому столітті не тільки закріпилися в репертуарі оперних театрів, але й стали невід’ємною частиною навчальних програм з історії музики, а арії Фігаро, Керубіно, Паміни, Церліни закріпилися і в навчальному репертуарі для вокалістів.

Усі вони були перекладені українською в ті часи, коли вітчизняні митці дбали про те, щоб опера була зрозумілою слухачеві, щоб слухач міг розуміти і співчувати оперним персонажам, слідкувати за кожним їх словом, кожною емоцією.

Проте з часом доля українських оперних перекладів склалася непросто. За радянських часів жоден з них не був виданий, адже серед «рівних народів» радянської імперії був «найрівніший» – російський, і клавіри опер західноєвропейських композиторів видавалися виключно мовою цього «найрівнішого» народу. В 1990-х роках керівництво київської опери поступово переорієнтовується з мистецьких цінностей на цінності економічні, і з метою збільшення заробітку від гастрольної діяльності за кордоном, поступово відмовляється від практики виконання опер в українському перекладі і переходить до практики виконання мовою оригіналу. При цьому геніальні українські переклади відходять у забуття і до недавнього часу знайти їх навіть для музикантів було задачею не з легких, а для пересічних любителів музики – то й просто нереальною.

Машинопис українського
перекладу опери
“Чарівна флейта”, 1956

Сценічна доля опер Моцарта в українських перекладах складалася по-різному. Дещо більше пощастило опері «Чарівна флейта». Її переклав Євген Дроб’язко у 1956 році, і потім, дещо переробив свій переклад у 1965. Сценічне життя цього перекладу тривало понад два десятиліття, і окремі номери навіть збереглися у чудових архівних записах. «Дон Жуану» пощастило менше – цю оперу Микола Лукаш переклав лише у 1980-х роках, тож і сценічне життя цього перекладу було недовгим.

Найтрагічніше склалася доля «Весілля Фігаро». Вона була перекладена в середині 1950-х, тоді ж поставлена в оперній студії при Київській консерваторії, але з невідомих для нас поки що причин, від цього перекладу відмовилися, натомість почали ставити у російському перекладі і до сих пір в Національній музичній академії України цю оперу ставлять у перекладі мовою Росії. В національній опері «Весілля Фігаро» в радянські часи не ставили, нині ж ставлять у вигляді балету, у львівській опері – мовою оригіналу.

Рукопис перекладу
опери “Весілля Фігаро”

Проект «Світова класика українською» ставить своєю метою відродити традицію виконання вокальної музики мовою слухача. Значну кількість перекладів вже було опубліковано на сторінках проекту «Вікіджерела», зокрема – оперу «Сокіл» Д.Бортнянського (переклад М.Стріхи з французької), оперу «Дідона і Еней» Г.Перселла (переклад Олени О’Лір з англійської), польські пісні Ф. Шопена (переклади сучасних авторів), десятки вокальних творів у перекладах Ю. Отрошенка. Чимало з них опубліковані не тільки як текст, але і в аудіо- або відео-записах живих виконань.

Ці публікації стали можливими завдяки тому, що автори перекладів або їх нащадки надали дозвіл на публікацію текстів на умовах вільної ліцензії, а Фонд «Вікімедіа» (раніше – за посередництва ГО «Вікімедіа Україна») підтримував наші заходи матеріально.

Нинішній концерт не є виключенням. Нащадки Є. Дроб’язка та М. Лукаша погодились надати нам відповідний дозвіл на використання перекладів оперних лібрето, а Фонд «Вікімедіа» – надати матеріальну підтримку, і тепер ми працюємо над тим, щоб спочатку текстова версія, потім ноти, а потім і аудіо або відеозаписи були розміщені у вільному доступі для кожної людини на планеті, тобто – в проектах Фонду «Вікімедіа».

А 18 червня о 18-й годині Ви матимете унікальну нагоди побачити яскравих персонажів Моцартівських опер на власні очі. Усі вони співатимуть солов’їною, отже Ви без жодних словників, без жодних субтитрів чи інших хитромудрих пристосувань, зможете зрозуміти й відчути, що вони переживають – любов чи ревнощі, радість чи печаль, розгубленість чи самовпевненість.

В концерті візьмуть участь солістка Національної опери України Ольга Фомічова, заслужені артистки України Валентина Антонюк, Оксана Дондик, заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, а також Христина Бедзір, Тетяна Кіченко Анна Слізінова, Аліна Сердека Анастасія Король, Богдана Хіта (сопрано), Роман Шнуренко, Павло Зубов (тенори), Назарій Давидовський, Йосип Машталяр (баритони); вокальні ансамблі у складі: Тетяна і Віта Мазурки, Таміла Романенко; Лілія Гуменюк, Наталія Абрамова, Наталія Журавель.

Автор проекту і партія фортепіано – Андрій Бондаренко.

Півтон Безвухий

Джерело: Блог “музична скриня”
дозволяється поширення на умова cc by-sa 4/0

Упровадження Освітньої програми Вікіпедії в ліцеї «Політ»

Вікіпедія є одним із найпопулярніших сайтів у світі, а Українська Вікіпедія – головним україномовним джерелом інформації і, взагалі, найбільшим осередком української мови в Інтернеті. Розвиток національної Вікіпедії є засобом збереження й розвитку рідної мови, підвищення освіченості її носіїв, важливим чинником подолання мовного колоніалізму, репрезентації власне українського погляду на світ й на Україну.

До речі, розуміння важливості розвитку національної Вікіпедії є й у влади. Так, наприклад, у січні 2016 року з нагоди 12-річчя Української Вікіпедії Президент України Петро Порошенко звернувся до суспільства із закликом наповнювати Українську Вікіпедію^[1]. У квітні того ж року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав до суспільної дискусії про те, «як долучити до створення якісної української Вікіпедії волонтерів, студентів, науковців», і запропонував державну допомогу в здійсненні проекту, «який сприятиме популяризації української мови в еру цифрових технологій»^[2]. У січні 2017 року з нагоди 13-річчя Української Вікіпедії Володимир Гройсман підтримав пропозиції громадськості й доручив органам виконавчої влади сприяти розвитку україномовного розділу Вікіпедії, у тому числі й через систему освіти^[3].

Віківісник №5, 2017

Активність

2657 користувачів здійснили якусь дію за останній місяць. Це на 2,5 % менше ніж у квітні 2016 року.

712 користувачів за місяць здійснили 10 і більше редагувань (-1,8 % до минулого року), в тому числі 196 користувачів — 100 і більше редагувань (-4,3% до минулого року), у тому числі 38 користувачів — більше 1000 редагувань (+17 до минулого року). Більше 3000 редагувань зробили за місяць: Zvr — 4626, Mr.Rosewater — 4382, Бучач-Львів — 3530, Yasnodark — 3219, Vity OKM — 3176, Jphwra — 3065, Стефанко1982 — 3047.

Число редагувань на початок місяця: 20 044 тис, на кінець місяця 20 224 тис. За місяць: 180 тис., що на 45 тис. менше, ніж за цей місяць 2015.

Список користувачів, чий внесок до Вікіпедії у квітні приніс найбільше відвідувань у квітні:

1. Inna_Z +85 659
2. Alex Blokha +56 543
3. goo3 +33 309
4. Парус +33 015
5. Jphwra +23 442
6. Aeou +20 329
7. Yukh68 +18 244
8. В.Галушко +17 305
9. Ahonc +16 819
10. VoidWanderer +12 499

Розмір

• Число статей перевищило 694 тис. Це 16-й показник у світі.
• За місяць створено 5 409 статті, це 11-е місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, і 10-е місце серед Вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.
• Середня результативність за день — 180 статей.

Див. також: Міжмовний рейтинг, Вікіпедія:Перегони, Вікіпедія:Розмір української Вікіпедії.

Відвідуваність

За підсумками квітня українська Вікіпедія на 23 місці у світі (-2 до квітня минулого року). Число переглянутих за місяць сторінок становить 47,3 млн (-5,2% до квітня минулого року).

Джерело для побудови графіка: pageviewsmonthly1.xlsx

«ВікіВісник» — підсумки березня 2017

Що робили (активність)

2806 користувачів здійснили якусь дію за останній місяць. Це на 0,8 % більше ніж у березні 2016 року.

698 користувач за місяць здійснив 10 і більше редагувань (-8 % до минулого року), в тому числі 206 користувачів — 100 і більше редагувань (-10 до минулого року), у тому числі 38 користувачів — більше 1000 редагувань (+8 до минулого року). Більше 3000 редагувань зробили за місяць: Dim Grits — 12922, Бучач-Львів — 4531, ДмитрОст — 3746, Mr.Rosewater — 3737, Леонід Панасюк — 3260.

Число редагувань на початок місяця: 19 849 тис, на кінець місяця 20 044 тис. За місяць: 195 тис., що на 22 тис. менше, ніж за цей місяць 2015.

Що зробили

• Число статей перевищило 688 тис. Це 16-й показник у світі.
• За місяць створено 5 194 статті, це 12-е місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, і 11-е місце серед Вікіпедій, що мають більше 500 тис. статей.
• Середня результативність за день — 168 статей.

Що це дало (відвідуваність)

За підсумками березня українська Вікіпедія на 22 місці у світі. Число переглянутих за місяць сторінок становить 51,0 млн (+0,8% до березня минулого року).

Найпопулярніші 100 статей в минулому місяці (стаття, число переглядів):

1. Шевченко Тарас Григорович, 126 385
2. Україна, 58 303
3. Міжнародний жіночий день, 52 936
4. Леся Українка, 44 541
5. День святого Патрика, 43 297
6. Винник Олег Анатолійович, 41 355
7. Костенко Ліна Василівна, 40 043
8. Грибы, 36 060
9. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2017), 34 744
10. Насіров Роман Михайлович, 33 193
11. Бароко, 30 441
12. Катя Chilly, 29 969
13. Александр Македонський, 29 930
14. Гіркі жнива, 29 614
15. Київ, 26 320
16. Дніпро, 26 055
17. Мата Харі, 24 863
18. Друга світова війна, 23 872
19. Пісенний конкурс Євробачення 2017, 23 573
20. Іван Мазепа, 23 456
21. Skype, 23 411
22. Глібов Леонід Іванович, 22 964
23. Чорне море, 22 903
24. Японія, 22 710
25. Пушкін Олександр Сергійович, 22 100
26. Довженко Олександр Петрович, 21 494
27. Горбунов Юрій Миколайович, 21 433
28. Львів, 21 149
29. Класицизм, 20 921
30. Богдан Хмельницький, 20 848
31. Найдовші річки України, 20 782
32. Відродження, 20 320
33. Список українських жіночих імен, 20 208
34. Німеччина, 19 902
35. Данило Галицький, 19 632
36. Романтизм, 19 608
37. Осадча Катерина Олександрівна, 19 443
38. Софійський собор (Київ), 19 431
39. Франко Іван Якович, 19 333
40. Ферменти, 18 906
41. Війна на сході України, 18 517
42. Галицько-Волинське князівство, 18 246
43. Велика Британія, 18 237
44. Головний мозок людини, 18 178
45. Симоненко Василь Андрійович, 18 073
46. Азовське море, 18 056
47. Кароль Тіна Григорівна, 18 016
48. Прислівник, 17 907
49. Руїна, 17 399
50. Польща, 17 385
51. Голодомор в Україні (1932—1933), 17 378
52. Європейський Союз, 16 902
53. Українська абетка, 16 880
54. Тварини Червоної книги України, 16 844
55. Українська Центральна Рада, 16 676
56. Око, 16 534
57. Шістдесятники, 16 510
58. Стус Василь Семенович, 16 505
59. Оцтова кислота, 16 473
60. Київська Русь, 16 457
61. Тичина Павло Григорович, 16 368
62. Вірус, 16 314
63. Перша світова війна, 16 144
64. Бактерії, 16 048
65. Українська революція, 16 032
66. Перебудова, 15 973
67. Стефаник Василь Семенович, 15 773
68. Чорнобильська катастрофа, 15 773
69. Населення України, 15 658
70. Аліса в Країні чудес, 15 611
71. Гімн України, 15 528
72. Сполучені Штати Америки, 15 514
73. Говерла, 15 096
74. Грушевський Михайло Сергійович, 15 094
75. DZIDZIO, 14 819
76. Нова економічна політика, 14 789
77. Титанік, 14 625
78. Збройні сили України, 14 568
79. Італія, 14 445
80. Шерлок Холмс, 14 328
81. Канада, 14 302
82. Магнітне поле, 14 242
83. Сім чудес світу, 14 240
84. Теліга Олена Іванівна, 14 109
85. Головний мозок, 13 990
86. Список українських чоловічих імен, 13 895
87. Франція, 13 805
88. Сім чудес України, 13 636
89. Прийменник, 13 568
90. Жири, 13 387
91. Шарль Бодлер, 13 334
92. Прикметник, 13 319
93. Конституція України, 13 283
94. Займенник, 13 257
95. Євразія, 13 204
96. Коди мобільних операторів України, 13 178
97. Правила вживання апострофа в українській мові, 13 178
98. Волт Вітмен, 13 167
99. Рослини Червоної книги України, 13 087
100. Державна фіскальна служба України, 13 081

Юрій Пероганич, засновник ГО «Вікімедіа Україна» коментує:

Серед найпопулярніших у березні людей перші місця у поета і художника Тараса Шевченка, в якого в цей місяць день народження, і поетеси Лесі Українки. Загадковою є популярність співака Олега Винника (3-й), який у цьому місяці випередив навіть традиційно популярну поетесу Ліну Костенко. Очікуване високе місце у екс-очільника Державної фіскальної служби Романа Насірова (5-й) через скандал із його затриманням. Замикає першу шестірку Катя Chilly через блискучий виступ у шоу «Голос країни».

Свідченням довіри до Вікіпедії є популярність сумної статті про втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну.  Її за місяць переглянули майже 35 тис. разів.

Зростання числа редакторів української Вікіпедії, як і відвідуваності (рік до року) сповільнилося і не перевищує 1%.  За числом статей значно швидшими темпами, ніж українська, зростає арабська Вікіпедія, в якій від 1 квітня 2016 створено 97 тис. статей (в українській — 61 тис.)  і яка з 24 місця у світовому піднялася за  рік на 19-е. Однак із цього не варто робити трагедію, зважаючи на число людей, для яких арабська є рідною.

Серед позитиву є те, що список українських жіночих імен переглянули 20 тис. разів, а список чоловічих — лише близько 14 тис. Це означає, що дівчаток народжується більше ніж хлопчиків, а отже, за народною прикметою, війна має закінчитися.