Опери В.А. Моцарта прозвучать українською

18 червня 2017 року у Будинку вчених НАН України (м. Київ, вул.. Володимирська, 45-а) відбудеться 7-й концерт із циклу «Світова класика українською». Цього разу концерт буде присвячений творчості В.А. Моцарта, і переважно – оперній. Родзинкою концерту, як завжди, буде виконання усіх вокальних номерів нашою рідною – українською мовою.

Із 20 опер геніального австрійського композитора в Україні найбільш відомі три – «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта». Ці опери ще в минулому столітті не тільки закріпилися в репертуарі оперних театрів, але й стали невід’ємною частиною навчальних програм з історії музики, а арії Фігаро, Керубіно, Паміни, Церліни закріпилися і в навчальному репертуарі для вокалістів.

Усі вони були перекладені українською в ті часи, коли вітчизняні митці дбали про те, щоб опера була зрозумілою слухачеві, щоб слухач міг розуміти і співчувати оперним персонажам, слідкувати за кожним їх словом, кожною емоцією.

Проте з часом доля українських оперних перекладів склалася непросто. За радянських часів жоден з них не був виданий, адже серед «рівних народів» радянської імперії був «найрівніший» – російський, і клавіри опер західноєвропейських композиторів видавалися виключно мовою цього «найрівнішого» народу. В 1990-х роках керівництво київської опери поступово переорієнтовується з мистецьких цінностей на цінності економічні, і з метою збільшення заробітку від гастрольної діяльності за кордоном, поступово відмовляється від практики виконання опер в українському перекладі і переходить до практики виконання мовою оригіналу. При цьому геніальні українські переклади відходять у забуття і до недавнього часу знайти їх навіть для музикантів було задачею не з легких, а для пересічних любителів музики – то й просто нереальною.

Машинопис українського
перекладу опери
“Чарівна флейта”, 1956

Сценічна доля опер Моцарта в українських перекладах складалася по-різному. Дещо більше пощастило опері «Чарівна флейта». Її переклав Євген Дроб’язко у 1956 році, і потім, дещо переробив свій переклад у 1965. Сценічне життя цього перекладу тривало понад два десятиліття, і окремі номери навіть збереглися у чудових архівних записах. «Дон Жуану» пощастило менше – цю оперу Микола Лукаш переклав лише у 1980-х роках, тож і сценічне життя цього перекладу було недовгим.

Найтрагічніше склалася доля «Весілля Фігаро». Вона була перекладена в середині 1950-х, тоді ж поставлена в оперній студії при Київській консерваторії, але з невідомих для нас поки що причин, від цього перекладу відмовилися, натомість почали ставити у російському перекладі і до сих пір в Національній музичній академії України цю оперу ставлять у перекладі мовою Росії. В національній опері «Весілля Фігаро» в радянські часи не ставили, нині ж ставлять у вигляді балету, у львівській опері – мовою оригіналу.

Рукопис перекладу
опери “Весілля Фігаро”

Проект «Світова класика українською» ставить своєю метою відродити традицію виконання вокальної музики мовою слухача. Значну кількість перекладів вже було опубліковано на сторінках проекту «Вікіджерела», зокрема – оперу «Сокіл» Д.Бортнянського (переклад М.Стріхи з французької), оперу «Дідона і Еней» Г.Перселла (переклад Олени О’Лір з англійської), польські пісні Ф. Шопена (переклади сучасних авторів), десятки вокальних творів у перекладах Ю. Отрошенка. Чимало з них опубліковані не тільки як текст, але і в аудіо- або відео-записах живих виконань.

Ці публікації стали можливими завдяки тому, що автори перекладів або їх нащадки надали дозвіл на публікацію текстів на умовах вільної ліцензії, а Фонд «Вікімедіа» (раніше – за посередництва ГО «Вікімедіа Україна») підтримував наші заходи матеріально.

Нинішній концерт не є виключенням. Нащадки Є. Дроб’язка та М. Лукаша погодились надати нам відповідний дозвіл на використання перекладів оперних лібрето, а Фонд «Вікімедіа» – надати матеріальну підтримку, і тепер ми працюємо над тим, щоб спочатку текстова версія, потім ноти, а потім і аудіо або відеозаписи були розміщені у вільному доступі для кожної людини на планеті, тобто – в проектах Фонду «Вікімедіа».

А 18 червня о 18-й годині Ви матимете унікальну нагоди побачити яскравих персонажів Моцартівських опер на власні очі. Усі вони співатимуть солов’їною, отже Ви без жодних словників, без жодних субтитрів чи інших хитромудрих пристосувань, зможете зрозуміти й відчути, що вони переживають – любов чи ревнощі, радість чи печаль, розгубленість чи самовпевненість.

В концерті візьмуть участь солістка Національної опери України Ольга Фомічова, заслужені артистки України Валентина Антонюк, Оксана Дондик, заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, а також Христина Бедзір, Тетяна Кіченко Анна Слізінова, Аліна Сердека Анастасія Король, Богдана Хіта (сопрано), Роман Шнуренко, Павло Зубов (тенори), Назарій Давидовський, Йосип Машталяр (баритони); вокальні ансамблі у складі: Тетяна і Віта Мазурки, Таміла Романенко; Лілія Гуменюк, Наталія Абрамова, Наталія Журавель.

Автор проекту і партія фортепіано – Андрій Бондаренко.

Півтон Безвухий

Джерело: Блог “музична скриня”
дозволяється поширення на умова cc by-sa 4/0

Advertisements
Опубліковано у Некатегоризовано. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s