Свобода панорамної зйомки: проблеми регулювання

Геннадій Андрощук,  зав. лабораторії правового забезпечення розвитку науки і технологій НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, канд. екон. наук, доцент.

 Борітеся — поборете!
Т. Г.Шевченко

Розглянуто генезис, особливості, стан та тенденції міжнародно-правого регулювання свободи панорами. Свобода панорами (нім. Panorama Freiheit) – можливість фотографувати і вільно поширювати зображення захищених авторськими правами об’єктів (будівель, скульптур і т. п ), що знаходяться в громадських місцях. Проаналізовано законодавче регулювання свободи панорами в країнах Європи (зокрема, Росії, Білорусі,  Польщі), нові ініціативи ЄС щодо свободи панорами, регулювання свободи панорами в законодавстві інших країн та законопроект щодо цих питань в Україні. Наводяться практичні аспекти і судова практика щодо свободи панорами. Робиться висновок, що до питання про включення норми про свободу панорами потрібно підходити  виважено, щоб не порушити авторських прав, гарантованих міжнародними та національними нормативними актами.

Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти 3 лютого 2016 року (протокол № 33) розглянув проект закону про внесення доповнень до Закону України “Про авторське право і суміжні права” щодо свободи панорами (реєстр. № 1677 від 29.12.2014 р.), поданий народними депутатами України Юриком Т.З. та  Кремінем Т.Д., і рекомендував за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу. Проект закону розроблено з метою врегулювання відносин щодо використання творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях. 

Розробником законопроекту є Громадська організація «Вікімедіа Україна» [1]. На сайті Президента України була навіть зареєстрована електронна петиція “Свобода панорамної зйомки” (№22/000065-еп., подана 29.08.2015) щодо визначення законопроекту №1677 як невідкладного. Проте вона набрала лише  6622 підписи з 25000 необхідних [2].

 Розглянемо генезис, особливості, стан та тенденції  міжнародно-правого регулювання свободи панорами і судову практику з цих питань більш докладно.

Термін „свобода панорами“ (англ. Freedom of Panorama, скорочено FOP) — це положення в законах про авторське право, що дозволяє зйомки або створення інших зображень (наприклад, картин), будівель та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці і публікацію таких зображень. При цьому авторські права не вважаються порушеними. [3].

Свобода панорами (нім. Panorama Freiheit) – можливість фотографувати і вільно поширювати зображення захищених авторськими правами об’єктів (будівель, скульптур і т.п), що знаходяться в громадських місцях [3].

Генезис правового регулювання свободи панорами [4]. Правове унормування статусу відтворення творів, що постійно розміщені в громадських місцях, сягає XIX століття. В багатьох країнах воно є старшим від існуючих форм авторського права. У німецьких землях найраніше права цього типу виникли в Союзі німецькому в 1837 році, коли було прийнято “декрет проти передруків.” Багато з німецьких держав згодом прийняли аналогічні застереження. Так, в 1840 році в Королівстві Баварії вступив в силу “Баварський закон про захист власності творів літератури і мистецтва від передруків” (нім. Bayerische Gesetz zum Schutz des Eigentums an Erzeugnissen der Literatur und Kunst gegen Nachdruck), відповідно до якого “твори архітектури в її зовнішніх рисах і “пам’ятники, зведені в громадських місцях” були виключені із загальної правової охорони, що були пов’язані з іншими видами людської творчості. Подібна стаття була включена також в законодавство Герцогства Брауншвейзького. На підставі згаданого закону в Саксонії в 50-х роках XIX ст. Асоціація  німецьких роздрібних торговців книги підготувала пропозиції щодо гармонізації права всієї Німеччини. Вони були опубліковані в 1857 році, як зразок для дотримування всіма державами. Документ був представлений в парламент Саксонії в 1862 році для подальшої законодавчої роботи, яка тривала до 1864 року. Заснована в ході так званого Ескізу франкфуртського (нім. Frankfurter Entwurf; названого на честь місця зустрічі комітету експертів), норма що міститься в статті 33 дозволяла відтворювати об’єкти, поміщені на загальний огляд, так звана свобода твору вулиці (нім. Straßenbildfreiheit). Закон встановлював, що “відтворення зображень публічних монументів, розміщених постійно на вулицях і в інших публічних місцях (…) не покривається за рахунок зборів.” Остаточні роботи над Ескізом франкфуртським були перервані, проте в 1865 році Баварія, майже без змін, прийняла його  за основу свого законодавства.

У створеній в 1867 році Північно-німецькій Асоціації майже відразу почалася робота над прийняттям нового закону про охорону прав  інтелектуальної власності, але пруські адвокати ігнорували ранню роботу франкфуртського комітету. Як наслідок, прийнятий у 1870 році Закон про авторське право, не проводив розмежування між творами мистецтва і творами, що знаходятьсяі в публічному просторі, та не робив виключення для архітектурних робіт. Ситуація змінилася протягом тільки одного року, після прийняття закону, бо у створеній в 1881 році Німецькій імперії робота над авторським законодавством  почалась заново. Після кількарічної праці, 9 січня 1876 року Рейхстаг прийняв незначною більшістю голосів “Закон про охорону авторських прав на твори образотворчого мистецтва” (нім. Gesetz betreffend das Urheberrecht an Werken der Bildenden Künste; скорочено: KunstschutzG). Відповідно до § 6 Закону прикладами заборонених форм відтворення не включені у “відтворення творів мистецтва, розташованих уздовж доріг і в громадських місцях. Відтворення, однак, не може бути виконане в тій же техніці, що і оригінал”. Цей закон став взірцем, на який посилалися згодом всі пізніші закони про авторське право в Німеччині [4].

Отже вперше термін «свобода панорами» panoramafreiheit був закріплений у німецькому законі про авторське право (Urheberrechtsgesetz), у ч.1 ст.59 якого зазначено: «Допускається відтворення творів, які розміщені в громадських місцях (на вулицях, дорогах), за допомогою прийомів образотворчого мистецтва, зображення графічним способом, на фотографіях, у кінематографічних роботах, а також поширення та публічний показ таких творів. Для архітектурних творів це положення поширюється тільки на екстер’єр».

Свобода панорами обмежує права власника авторського права вживати заходів у зв’язку з порушенням авторських прав відносно фотографа чи будь-кого, хто поширює зображення. Свобода панорами є винятком із загального правила, за яким власник авторського права має виключне право дозволяти репродукцію та розповсюдження твору. У різних країнах правове регулювання цього питання суттєво відрізняється. Так у Німеччині FOP дозволяє вільну зйомку і розповсюдження зображень об’єктів, що знаходяться у громадських місцях, а в Україні, яка належить до романо-германської системи права, дозволено тільки «відтворення з метою висвітлення поточних подій… в обсязі, виправданому інформаційною метою».

Правовий статус зображень. Фотографія споруди або події із життя міста чи села так або інакше відображає окремі архітектурні або скульптурні елементи. Якщо фотографія не має творчого елементу, що трапляється вкрай рідко, її треба розглядати як репродукцію оригінального твору. У тому разі, якщо у фотографії можна відокремити творчий елемент, то цей твір вважається окремим твором і при цьому його цінність залежить від зображених на ньому оригінальних робіт. У такому разі фотографію архітектурного або скульптурного об’єкта вважають похідним твором.

Свобода панорами в країнах Європи [4,5,6]. У Директиві 2001/29/EC Європейського парламенту і Ради від 22 травня 2001 року існує положення щодо гармонізації певних аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві (Directive 2001/29/EC of the European Parliament and of the Council of 22 May 2001 on the harmonisation of certain aspects of copyright and related rights in the information society) – у Статті 5, розділу 3 (h) цієї директиви надається можливість (хоча і не вимагається) державам-членам ЄС включати пункт про «свободу панорами» у свої закони про авторське право.

Багато країн мають аналогічні німецьким положення, що обмежують сферу авторського права і явно дозволяють фотографувати будівлі і скульптури, розташовані в громадських місцях. Проте існують відмінності в інтерпретації цього принципу.

Це визначає, зокрема, стаття 59 німецького Закону про авторське право (нім. Urheberrechtsgesetz), стаття 27 аналогічного швейцарського закону, розділ 62 Закону про Авторські права, дизайни і патенти Об’єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії. У деяких країнах, наприклад у Франції чи Бельгії, такого загального дозволу немає, а дозволяються лише так звані «випадкові включення».

Сфера охоплення таким дозволом, що дозволяє робити і публікувати знімки в громадських місцях, не турбуючись, що твори охороняються авторським правом, також суттєво відрізняється між країнами. У більшості країн ці дозволи застосовуються тільки для зображень об’ємних (тривимірних) архітектурних та скульптурних творів, що розташовані постійно в громадських (доступних для широкої публіки) місцях. «Постійно» зазвичай означає «на час природного життя твору». У Швейцарії навіть дозволяється фотографування та публікація двовимірних робіт, таких як фрески та графіті, за умови, що зображення не можуть бути використані для цих же цілей, що й оригінали.

Існують і більш тонкі відмінності. Так у Німеччині важливо, щоб фотограф також знаходився в момент фотографування у публічному місці. Водночас в Австрії розташування фотографа не має значення. В багатьох східноєвропейських країнах законодавство обмежує використання зображень, надаючи дозвіл лише на їх некомерційне використання. Крім того, існують міжнародні відмінності у визначенні «громадського місця». У більшості країн це включає в себе тільки зовнішній простір (наприклад, у Німеччині), тоді як деякі інші країни відносять до громадських місць громадські (не приватні) музеї (наприклад, у Великобританії) і дозволяють фотографувати всередині приміщень.

Однак, також є європейські країни, зокрема, Італія, де й досі немає свободи панорами. Незважаючи на численні офіційні протести та національні ініціативи, в Італії публікація фоторепродукцій без дозволу автора все ще повністю заборонена (згідно зі старим італійським законом про авторське право).

Свобода панорами в Росії. До жовтня 2014 року в Росії допускалося «вільне» поширення зображень захищених авторськими правами об’єктів, що знаходяться в громадських місцях, але тільки в некомерційних цілях і за умови, що захищений авторськими правами твір не є основним об’єктом відтворення. З 1 жовтня 2014 року законодавство змінилося – була встановлена ​​свобода панорами для творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва. Для творів образотворчого мистецтва (наприклад, скульптур) як і раніше діють обмеження. Згідно зі статтею 1276 Цивільного кодексу Російської Федерації:

  1. Допускаються без згоди автора або іншого власника авторських прав і без виплати винагороди відтворення і поширення виготовлених примірників, повідомлення в ефір або по кабелю, доведення до загального відома творів образотворчого мистецтва або фотографічного твору, які постійно перебувають в місці, відкритому для вільного відвідування, за винятком випадків, якщо зображення твору є основним об’єктом використання або зображення твору використовується з метою отримання прибутку.
  2. Допускается вільне використання шляхом відтворення та поширення виготовлених примірників, повідомлення в ефір або по кабелю, доведення до загального відома в формі зображень творів архітектури, містобудування та творів садово-паркового мистецтва, розташованих в місці, відкритому для вільного відвідування, або видних з цього місця.

Свобода панорами в Біларусі. Відповідно до частини 7 статті 32 «Вільне використання об’єктів авторського права і суміжних прав» Закону Республіки Біларусь «Про авторське право і суміжні права» допускається без згоди автора і без виплати авторської винагороди, але з обов’язковим дотриманням особистих немайнових прав автора (зазначенням автора твору):

Фотографічний твір, твори архітектури, образотворчого мистецтва можуть бути відтворені, передані в ефір або по кабелю, а також повідомлені для загального відома іншим чином в разі, якщо такі твори постійно знаходяться в місці, відкритому для вільного відвідування. При цьому зображення таких творів не повинно бути основним об’єктом відтворення, передачі в ефір, передачі по кабелю або іншого повідомлення для загального відома, а також не повинно використовуватися в комерційних цілях.

Свобода панорами в Польщі. У Польщі дозволяється публікувати фотографії творів мистецтва, які можуть бути сфотографовані в громадських місцях (наприклад, на вулицях, в парках, скверах), але необхідно мати дозвіл від  власника об’єкта, щоб сфотографувати його з його приватної території (наприклад всередині будинку, або стоячого на його землі). Ustawa o prawie autorskim i prawach pokrewnych z dnia 4 lutego 1994 w art. 33. pkt. 1., art. 34 i art. 35. [3].

Для кращого сприйняття особливостей правового регулювання свободи панорами в європейських державах та інших зарубіжних країнах слугують розміщені нижче  карти.

image001

Червоним позначено країни, які забороняють вільно викладати в мережу будь-які знімки архітектурних об’єктів. Жовтим кольором відзначені держави, які дозволяють це робити, але тільки для некомерційного використання. Світло-зелений колір означає дозвіл публікації фотографій будівель (виключно). Яскраво-зеленим відзначені держави, де прийнятий закон про свободу панорами, а тому там дозволено публікувати будь-які знімки, включаючи зображення творів мистецтва. Як бачимо, більшість європейських країн або зовсім не обмежують, або помірно обмежують права використання зображень своїх пам’яток.

Нові ініціативи ЄС щодо свободи панорами. Віднедавна принцип свободи панорами потрапив під загрозу в «старій добрій Європі». Комітет Європарламенту з правових питань 16 червня 2015 року додав поправку в реформу про авторське право. У ньому записано, що комерційне використання фотографій, відеоматеріалів та інших зображень об’єктів, розташованих в громадських місцях, можливо тільки з попереднього дозволу осіб або організацій, які ними володіють. Затвердження цього положення може призвести до того, що будь-який турист або фотолюбитель, який зробив знімок пам’ятки і розмістив його на своєму інтернет-ресурсі, може отримати звинувачення в нелегітимною діяльності. Щоб вільно фотографувати і розміщувати свої роботи в Інтернеті, необхідно буде отримувати дозвіл від власника авторських прав (можливо, для отримання дозволу навіть доведеться платити).

9 липня 2015 року в Європарламенті відбулись дебати щодо імплементації Директиви 2001/29 / ЄС щодо гармонізації деяких аспектів авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві. Суть концепції «свободи панорами», яка є однією зі складових проекту ЄС, полягає в свободі фото і відео зйомки, а також створенні інших зображень (наприклад, картин) об’єктів архітектури. Таке право передбачено в більшості європейських країн, наприклад, у Великобританії, Іспанії, Португалії, Польщі. Це означає, що туристи, агентства, видавці книг, органи влади, представники кіностудії можуть вільно фотографувати скульптури, будівлі, мости, а також інші споруди, що охороняються авторським правом. Заборона на «свободу панорами» загрожує, в першу чергу, необхідністю отримувати дозволи у власників майнових авторських прав. Хоча на практиці часті ситуації, коли власника прав знайти неможливо, або існують кілька осіб, які вважають себе такими. Наприклад, архітектор, який створював початковий проект, а також той, хто в потім здійснював його реконструкцію [5,6,8].

У законодавстві різних країн формулювання і зміст концепції «свободи панорами» також помітно відрізняються. Їх діапазон досить широкий: від повного дозволу на створення зображень – до «свободи панорами» в некомерційних цілях. Пропоновані європейськими парламентарями зміни означають, що «комерційне використання фото, відео та інших зображень творів, які постійно розміщені в публічних місцях Євросоюзу, будуть можливі тільки з попереднього дозволу авторів або їх представників. Під загрозою можуть опинитися вактично всі туристичні агентства, портали, кіностудії, які з комерційною метою використовуватимуть об’єкти архітектури. Адже сьогодні практично кожен касовий фільм – блокбастер використовує відомі європейські локації, що приваблюють туристів з усього світу – Ейфелеву вежу, Тауер, Карлів міст, Колізей або Пізанську вежу, скляну піраміду Лувру. Під заборону потраплять і вільні художники, які малюють види улюблених міст. Адже метою художника, як правило, є продаж картини [8].

Свобода панорами в законодавстві інших країн. Нині свобода панорами закріплена в законодавстві 83 країн світу. Це, зокрема, такі країни, як Австралія, Австрія, Алжир, Бангладеш, Беліз, Болівія, Бразилія, Великобританія, Венесуела, В’єтнам, Вірменія, Гватемала, Гонконг, Данія, Еквадор, Єгипет, Ізраїль, Індія, Ірландія, Іспанія, Канада, Кенія, Китай, Колумбія, Коста-Ріка, Ліхтенштейн, Малайзія, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Парагвай, Перу, Південна Корея, Північна Корея, Польща, Португалія, Російська Федерація, Сербія, Сінгапур, Словаччина, Таїланд, Туніс, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Ямайка, Японія. [3].

image003

Свобода панорамної зйомки в світі.

Свобода панорами в законодавстві України. Українське законодавство не передбачає свободи панорами. Нині єдиною нормою в законодавстві України, що дозволяє використання захищених творів без дозволу автора з публічно інформаційною метою, є п. 4 ч. 1 статті 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Ця норма дозволяє «відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою».

Існуюча норма досить істотно обмежує сферу вільного використання творів. Наприклад, сфера художньої фотографії, туристичної літератури, художнього кіно, що зображають сучасну архітектуру чи мистецтво наразі є повністю поза законом. Законодавство також не передбачає можливості комерційного використання фотографій творів архітектури та мистецтва без дозволу авторів, що є актуальним при виробництві путівників, поштових листівок,  книг або фільмів про архітектуру і мистецтво України тощо.

Для кожної сучасної будівлі, споруди чи скульптури, відзнятої для путівника або фільму, потрібно отримувати дозвіл автора. Проте відсутність будь-яких вільно доступних контактів архітекторів або їх спадкоємців робить отримання такого дозволу практично неможливим.

Як відзначено у пояснювальній записці до вищезгаданого законопроекту, це питання є особливо актуальним для архітектури та мистецтва XX і XXI століть. Адже значна частина творів цього періоду ще не перейшла в категорію суспільного надбання за часом (70 років від смерті автора). Прикладами будівель, на публікацію фотографій яких формально необхідно отримати дозвіл автора,  може бути практично весь комплекс післявоєнної забудови центру Києва. Він перейде до суспільного надбання у 2059 році. [1]. Зокрема, будівля Верховної Ради України, зображена нижче,  стане суспільним надбанням тільки  у 2033 році.

image005

Буди́нок Верхо́вної Ра́ди України, побудований в 1939 році за проектом архітектора В. Г. Заболотного

Не перейшли в категорію суспільного надбання за часом майже всі пам’ятники Тарасу Шевченку (більшість із них встановлена після Другої світової війни), всі пам’ятники, присвячені Незалежності України, загиблим у Голодоморі, Другій світовій війні та навіть радянська забудова «спальних» районів столиці.

image007

Памятник засновникам Києва.
Автори— скульптор В.3. Бородай, архітектор Н.М. Фещенко.

Законопроект передбачає правовий режим «вільного використання» (що означає: без дозволу автора, іншої особи, яка має авторське право, і без виплати авторської винагороди) стосовно об’єктів, розташованих у місцях, що досяжні для широкої публіки, є доступними для фотографування, є частиною пейзажу.

До поняття «відтворення» включається виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі (наприклад, за допомогою фотографії, кінозйомки, малювання). Закон забороняє відтворення шляхом механічно-контактного копіювання, при якому зображення переноситься на копію при безпосередньому контакті з оригіналом і може пошкодити його.

До поняття «використання зображень, відеограм творів» включені дії на кшталт опублікування (випуску в світ), переробки, адаптації, аранжування, включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо, продаж, імпорт його примірників тощо (стаття 441 Цивільного кодексу України).

Поняття «публічно недоступне місце» використовується в законодавстві України, зокрема у Кримінальному процесуальному кодексі України (статті 267, 269, 270) і означає: «місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб». Відповідно, під «публічно доступним місцем» у законопроекті розуміється місце (як у приміщеннях, так і поза ними; як у межах населених пунктів, так і поза ними), до якого можливо увійти або в якому можливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. Іншими словами, це весь публічний, громадський простір.

Під «громадським місцем» законодавство України розуміє «частину (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони» (ч. 1 статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»).

Практично це поширює свободу панорами на ті об’єкти, що постійно знаходяться в місцях, відкритих для загального доступу громадян.

Предметно дія норми розповсюджується на твори: образотворчого мистецтва (скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього дизайну тощо); ужиткового мистецтва; архітектури; містобудування; садово-паркового мистецтва.

Водночас, дія норми не поширюється на експозиції виставок і музеїв. При цьому законні інтереси авторів цих об’єктів не порушуються, адже не підлягають обмеженню особисті немайнові права інтелектуальної власності (зазначення імені автора, якщо це практично можливо; збереження цілісності твору тощо), які підлягають захисту в судовому порядку на загальних підставах. По суті, йдеться про більш повне задоволення культурних потреб громадян України шляхом створення правової бази, яка обмежуватиме окремі майнові права авторів (які і так неможливо реалізувати внаслідок публічності розміщення об’єктів) на користь суспільства.

Комерційне використання творів, на думку авторів законопроекту,  приверне увагу туристів (зокрема, іноземних) до сучасної архітектури та скульптури України завдяки путівникам, листівкам, відеороликам, які ілюструють відповідні об’єкти авторського права. Тому прийняття законопроекту дозволить прискорити розповсюдження інформації про Україну, а також сприятиме розвитку безкоштовних освітніх проектів (таких як Вікіпедія) і дозволить гармонізувати в цій частині вітчизняне законодавство з законодавством ЄС.

Практичні аспекти і судова практика щодо свободи панорами. Одна бельгійська ліцензійна компанія, відома своєю агресивною політикою щодо захисту авторських прав, змушує численні інтернет-ресурси по всьому світу видаляти всі фотографії однієї з найбільш відомих у Бельгії пам’яток — скульптури «Атоміум», що зображує збільшену в
165 млн разів кристалічну решітку заліза, яка складається з 9 атомів. Право на відтворення цієї споруди коштує  €90 на місяць.

Неоднозначною є і судова практика в різних країнах щодо свободи панорами. Так в США до об’єктів архітектури не належать об’єкти PGS («pictorial, graphic and sculptural works»), в яких, на думку американських судів, утилітарний аспект відокремлений від образотворчого. Саме це питання було детально розглянуте в рішенні у справі «Leicester v Warter Brothers», в якому йшлося про твір під назвою «Zatja Madre», який включає комплекс із кількох веж, вуличної стіни і внутрішнього двору, використаного у фільмі «Бетмен назавжди» як Другий національний банк Готему. Автор цієї архітектурної споруди стверджував, що його твори належать до творів PGS, проте суди вказали, що «Zatja Madre» використовувався як частина цілісного архітектурного ансамблю, а вежі або вулична стіна не були використані окремо від архітектурного комплексу. Проте якщо йдеться про певну скульптуру або картину, тобто об’єкти, покликані задовольняти тільки естетичні потреби, то суди стають на бік автора твору архітектури [9].

Ось ще один приклад. Скульптор Френк Гейлорд (Frank Gaylord) виграв справу проти Поштової служби США (USPS), яка використала фотографію його роботи на поштовій марці без виплати йому відповідних авторських відрахувань [10]. За рішенням федерального окружного суду, 87-річний скульптор міг претендувати на відшкодування належних йому комісійних американської поштовою службою. Передісторія справи така. У 1986 році Ф. Гейлорд виграв конкурс проектів меморіалу ветеранам Корейської війни у ​​Вашингтоні. Художник-аматор майже п’ять років працював над створенням скульптурної групи «Колона» з 19 стійких американських солдатів. Коли меморіал Гейлорда був закінчений, фотограф-любитель Джон Аллі (John Alli) зробив декілька знімків пам’ятника. Один особливо вдалий кадр – «Колона» під свіжим снігом – Аллі роздрукував і подарував своєму батькові, ветерану Корейської війни.

У 2002 році американський уряд вирішив увічнити героїв війни в Кореї на поштовій марці, вибравши для цих цілей фотографію Джона Аллі з пам’ятником Гейлорда. Фотограф захистив свій знімок авторської ліцензією, отримавши від USPS належні $ 1500 комісії за використання його роботи. Однак запитати дозволу у скульптора на відтворення його пам’ятника на марці поштові службовці не завдали собі клопоту, чим прирекли себе на подальші судові розгляди [10].

Ф. Гейлорд почав судитися з USPS  ще в 2006 році. Однак тільки в 2013 році  по цій справі було винесено остаточне рішення. Суд встав на сторону скульптора, заявивши, що образ пам’ятника Гейлорда не піддався суттєвій трансформації на фотографії Аллі (тобто і на марці), а значить, цей випадок не можна віднести до категорії «правомірного використання». На думку судді Мур, марка та меморіал служать єдиній меті – увічнити пам’ять ветеранів Корейської війни. А те, що природа в день створення фотографії Аллі вирішила укрити пам’ятник снігом, не позбавляє скульптора прав на нього.  Суд першої інстанції присудив Гейлорду $ 5000 компенсації, але скульптор і його адвокат зажадали 10 % від $ 17 млн, які пошта отримала від продажу марок. В результаті суд вирішив, що USPS зобов’язана виплатити Гейлорду 10% вартості непогашених марок і товарів із зображеннями фотографії плюс відсотки, що в сумі і склало $ 685 тис. [11].

Представляє інтерес досвід Франції, яка з особливою увагою ставиться до творів мистецтва, розташованих на її території, та захищає права на них. Кодекс інтелектуальної власності Франції не передбачає можливості вільно відтворювати архітектурні пам’ятки на фотографіях, у фільмах, телепередачах, інших творах. Проте судова практика допускає таку можливість у разі, якщо твір архітектури є частиною фону та спеціально не виокремлюється в загальній картині відтвореного. Так, суди Франції не визнали порушення прав архітекторів вежі Монпарнас унаслідок відтворення її зображення на листівках з нічним видом вулиці Ренн у Парижі. У рішенні сказано, що вежа складала частину вулиці та є звичним пейзажем для більшості жителів околиць Парижа. У Франції також розроблена «теорія прихильності», згідно з якою суди повинні визначити, в якій позиції та наскільки цілеспрямовано архітектурна споруда була відтворена [9]. Спроба відновлення строку дії авторських прав здійснена у Франції. Так, касаційний суд Парижа підтвердив, що ілюміноване зображення Ейфелевої вежі охороняється авторським правом, оскільки оригінальне підсвічування в поєднанні з вежею є новим архітектурним твором.

image008

При розгляді питання про порушення авторського права на архітектурну споруду слід враховувати, чи є твір суспільним надбанням, тобто чи збіг термін охорони авторських прав на цей об’єкт. Однак у деяких випадках вдається обходити й це положення. Так влада Єгипту розглядала можливість ухвалення закону, яким використання з комерційною метою фотографій, на яких зображена єгипетська старовина, а саме — великі піраміди Гізи, а також відтворення їх у масштабах оригіналу заборонялися [9].

Спроба будь якою ціною захистити авторське право була здійснена й в Австралії. Так, зображення відомого Сіднейського оперного театру з метою отримання прибутку від комерційного використання його зовнішнього вигляду було зареєстровано як торгову марку. Проте суди США такий спосіб охорони відкидають, оскільки на фотографії або в іншому творі зображено добре відомий, доступний для громадськості твір архітектури як пам’ятку, а не як торгову марку, що вирізняє певний товар.

А ось приклад з російської практики [12]. У рішенні від 26.02.2008 року зазначено таке: «В судовому засіданні представники А. – К.М. і Г. заяву підтримали в повному обсязі, пояснивши, що вхідна арка і монументальна стела є важливою складовою частиною всього меморіального комплексу площі Перемоги. Авторами цього меморіального комплексу є А.И., П.М., С.И. і И., які не давали згоди на використання та поширення в якості агітаційного матеріалу їхні твори, в зв’язку з чим Б. порушено авторське право». Суд першої інстанції при цьому визнав: «використання і поширення об’єктів архітектури як основних об’єктів в агітаційних матеріалах допускається тільки за згодою авторів творів. Тим часом, агітаційні матеріали були представлені кандидатом Б. в окружну виборчу комісію без попередньої згоди авторів архітектурних об’єктів». Верховний суд вказав, що використання є правомірним, оскільки об’єкт, що використовується на фотографії, не є основним (ну, а те, що використання не є комерційним – там ніхто і не сперечався). А про права фотографа там взагалі мови не йде.

З аналізу вітчизняної судової практики можна зробити висновок, що коли на фотознімку, наприклад, зображена окрема будівля, пам’ятник або скульптура і така фотографія використовується з комерційною метою в календарях, листівках, на обкладинках друкованих видань або в рекламі, то ймовірність позову досить висока. Так у 2007 році Мукачівський міськсуд стягнув з ТОВ «Мопан-Україна ЛТД» на користь фізичної особи 30 тис. грн. збитку за порушення авторського права на зображення інтер’єру. Як випливає з рішення відповідач при створенні реклами стільців «Граппа» використовував зображення інтер’єру барної стійки кафе-бару «Кактус», власником якого є позивач [13].

Десятки судових справ щодо порушення авторських прав на скульптурну композицію «Засновники Києва», яка, до речі, знаходиться у громадському місці, було розглянуто в Києві. Так, «Укргазбанк» у своїй рекламній кампанії використовував зображення цієї відомої скульптури, автором якої є академік В.З. Бородай. Скульптор через суд стягнув з банку 26250 грн. компенсації за порушення авторських прав.

Висновки. Freedom Of Panorama або Свобода панорами – право вільно фотографувати в громадських місцях, в яких постійно знаходяться пам’ятні публічні об’єкти – архітектури, скульптури, мистецтва та ін. Більш ніж у половині країн світу НЕМАЄ свободи панорами. Тисячі фотографів не можуть вільно демонструвати і використовувати свої фотографії, зроблені в цих країнах. Громадськість і експерти наголошують на необхідності внесення норми про свободу панорами в українське законодавство. Водночас слід звернути увагу на те, що запропоноване у проекті визначення «свободи панорами» як «відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання творів» не є такою свободою, як вона розглядається, зокрема, у Пояснювальній записці до нього. Адже там йдеться про «свободу панорами» як «можливість фотографувати, знімати на відео, замальовувати та іншим способом фіксувати зовнішній вигляд об’єктів авторського права, які знаходяться у відкритих для вільного відвідування місцях або видимі з таких місць, тобто будівель, пам‘ятників, мостів, інтер‘єрів станцій метро і т.п. Також свобода панорами передбачає відсутність будь-яких обмежень з боку авторів твору на виготовлення, розповсюдження і публічну демонстрацію подібних зображень». Отже у Пояснювальній записці до проекту свобода панорами розглядається як право фіксувати зовнішній вигляд об‘єкту авторського права, а не як його відтворення, як це визначено у проекті. Слід врахувати, що відтворення твору як об‘єкту авторського права будь-яким способом відповідно до статті 441 ЦК України є його використанням, яке, в свою чергу, у статті 440 ЦК України розглядається як майнове право інтелектуальної власності на твір, яке належить його автору, якщо інше не встановлено договором чи законом. Аналогічні положення закріплені також і у статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права». До того ж Угоді про асоціацію є норма, згідно з якою свобода панорами не допускається, якщо об’єкт є основним об’єктом фото або відеопродукту.

Тому до питання про включення норми про свободу панорами потрібно підходити дуже виважено,  щоб не порушити авторських прав, гарантованих міжнародними та національними нормативними актами.

Список використаних джерел

  1. Проект Закону про внесення доповнень до Закону України “Про авторське право та суміжні права” (щодо свободи панорами) [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=53262.
  2. Свобода панорамної зйомки [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://petition.president.gov.ua/petition/65.
  3. Commons: Freedom of panorama [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://commons.wikimedia.org/wiki/Commons:Freedom_of_panorama.
  4. Wolność panoramy [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://pl.wikipedia.org/wiki/Wolno%C5%9B%C4%87_panoramy.
  5. Eleonora Rosati. Freedom of panorama: what is going on at the EU level? [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://ipkitten.blogspot.com/2015/06/freedom-of-panorama-what-is-going-on-at.html.
  6. Jimmy Wales. If you want to keep sharing photos for free, read this [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.theguardian.com/commentisfree/2015/jul/03/sharing-photos-freedom-of-panorama.
  7. «Свобода панорамы»: «за» и «против» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/3/30/126362.htm.
  8. Ганна Ляшенко «Стоп! Знято! …» Як не порушити авторське право на об’єкт архітектури? [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/print/99093-yak_ne_porushiti_avtorske_pravo_na_obekt_arhitekturi_-_dumka.html.
  9. Ортынская М. Фотография на память. Чем грозит запрет на “Свободу панорамы” [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://blog.liga.net/user/mortinskaya/article/18482.aspx.
  10. Скульптор выиграл дело против Почтовой службы США, не выплатившей ему авторские проценты за использование изображения его работы [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://artinvestment.ru/news/artnews/20120528_sculptor_vs_us_postal_service.html.
  11. Американский скульптор получит $685 тыс. из-за нарушенного авторского права [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://artguide.com/news/1028-amierikanskii-skul-ptor-poluchit-685-tys-iz-za-narushiennogho-avtorskogho-prava.
  12. Обсуждение Википедии:Свобода панорамы [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%81%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%B8:%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%8B.
  13. Братковский К.С. Авторское право на фотографию [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.intellaw.org.ua/copyright_pfoto.pdf

Джерело: Геннадій Андрощук. Свобода панорамної з’йомки: проблеми регулювання // Інтелектуальна власність. — № 2, 2016. — С. 17–27.

Advertisements

About Юрій Пероганич

1961 року народження, одружений
Опубліковано у Некатегоризовано, Публікації | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s